Олег Миколайович Гончарук, народжений 20 квітня 1983 року, — офіцер Збройних сил України, Герой України та колишній командир 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. 24 серпня 2026 року указом № 816/2026 йому присвоїли звання бригадного генерала. На цю дату він обіймав посаду начальника штабу — заступника командувача військ оперативного командування «Південь» Сухопутних військ.
Його ім’я пов’язане з 128-ю бригадою, нагородами 2022 року та рішенням про житло для захисників в Ужгороді. Але пошук за ім’ям може привести й до іншого Олега Гончарука — політика з Івано-Франківщини. Щоб не змішати біографії, звіряйте по батькові, рік народження і службовий шлях.
Нижче — коротка хронологія кар’єри військового, перелік нагород і факти про його зв’язок із Закарпаттям. Окремо покажемо, за якими ознаками відрізнити його від однофамільця.
Для перевірки. Олег Миколайович Гончарук (нар. 1983) — не Олег Романович Гончарук (нар. 1968), колишній голова Івано-Франківської ОДА. Військову біографію пов’язують із Військовим інститутом танкових військ у Харкові (випуск 2006 року), 128-ю ОГШБр і указом про звання Герой України № 701/2022.
1. Від військового інституту до командування
У пошуку за ім’ям можуть з’явитися і Калуш із хлібокомбінатом, і матеріали про 128-му бригаду. Самого імені для перевірки недостатньо: у заголовках часто не вказують по батькові, а фото може не допомогти. Якщо йдеться про військового, шукайте по батькові «Миколайович» і згадку про 128-му бригаду.
За Енциклопедією сучасної України, Гончарук закінчив 2006 року Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Після навчання він продовжив шлях як кадровий офіцер. Його подальша служба була пов’язана з 128-ю окремою гірсько-штурмовою Закарпатською бригадою, штаб якої розташований у Мукачеві.
У 2017 році Гончарук був першим заступником командира — начальником штабу бригади, а 2018-го виконував обов’язки командира. 19 листопада 2019 року він офіційно очолив 128-му. Командував нею до 11 вересня 2022-го, після чого перейшов на вищий рівень управління. На День Незалежності 2026 року він уже обіймав посаду начальника штабу ОК «Південь» і мав звання бригадного генерала.
У доступних офіційних джерелах небагато розлогих інтерв’ю про його дитинство чи перші місяці після військового інституту. Натомість у зверненні, яке пресслужба частини поширила у вересні 2022-го, Гончарук говорив про п’ять років у 128-й бригаді, честь носити однострій зі срібним едельвейсом і повагу до берета кольору ґрунту. Це його слова про службу в бригаді, а не підстава доповнювати біографію подробицями, яких немає в документах.
2. Як змінювалися його службові обов’язки
Послідовність посад допомагає зрозуміти, як змінювалася відповідальність Гончарука. До 24 лютого 2022 року бригада під його командуванням брала участь в операції Об’єднаних сил. Після початку повномасштабного вторгнення військові виконували бойові завдання. Відкриті довідки описують службу бригади загалом; відомості про переміщення підрозділів чи плани операцій тут не наводимо.
11–12 вересня 2022 року командування бригадою змінилося. У зверненні до гірських штурмовиків Гончарук сказав, що мав честь очолювати бригаду й вести її в бій, а особовий склад за п’ять років став для нього родиною. Цифра має службовий контекст: від штабної посади у 2017 році до вересня 2022-го минуло близько п’яти календарних років. Командиром він був з 19 листопада 2019-го до 11 вересня 2022-го — 2 роки і майже 10 місяців. Тривалість залежить від того, від якої посади рахувати службу в бригаді.
Після завершення командування 128-ю його служба продовжилася. Станом на серпень 2026 року Гончарук працював у штабі оперативного командування «Південь». Це штабна робота на рівні оперативного командування, а не командування мукачівською бригадою. Публічного розкладу його щоденних завдань немає.
3. За що відзначили Гончарука
Нагороди Гончарук отримував за окремими указами. Першою з перелічених державних відзнак став орден «За мужність» III ступеня у 2018 році — ще до офіційного призначення командиром. У 2021 році він отримав орден Богдана Хмельницького III ступеня, у 2022-му — II ступеня за указом № 157/2022 від 22 березня, а 6 червня — I ступеня. Після цього в Мукачеві його називали лицарем ордена Богдана Хмельницького всіх трьох ступенів.
| Відзнака | Дата | Документ / статус |
|---|---|---|
| Орден «За мужність» III ст. | 2018 | державна нагорода за бойову службу |
| Орден Богдана Хмельницького III ст. | 2021 | указ Президента України |
| Орден Богдана Хмельницького II ст. | 22.03.2022 | указ № 157/2022 |
| Орден Богдана Хмельницького I ст. | 06.06.2022 | указ Президента України |
| Герой України, орден «Золота Зірка» | 14.10.2022 | указ № 701/2022 |
| Бригадний генерал | 24.08.2026 | указ № 816/2026 |
Джерела: оприлюднені тексти указів Президента України за 2018–2026 роки та довідка Енциклопедії сучасної України.
14 жовтня 2022 року Гончураку присвоїли звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка». В указі зазначено: «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України». У жовтні того ж року видання НВ включило його до рейтингу 25 найвпливовіших українських військових. Рейтинг — медійне визнання; формулювання державної нагороди міститься в указі.
4. Закарпатський зв’язок: служба й рішення в Ужгороді
Зв’язок Гончарука з областю насамперед службовий: він командував 128-ю окремою гірсько-штурмовою Закарпатською бригадою, штаб якої розташований у Мукачеві. Для краю це не лише назва частини в біографії — йдеться про військових, чиї служба та повернення після поранень важливі для місцевих громад.
31 серпня 2023 року депутати Ужгородської міської ради на позачерговій сесії підтримали передачу Гончураку квартири у власність. Житло як благодійну допомогу громаді передало товариство «КОНТІ-БУД УЖГОРОД». 15 квітня 2024-го міський голова Богдан Андріїв вручив договір дарування, повідомило Суспільне Ужгород. Офіційних даних про постійне місце проживання родини у відкритих джерелах немає; відомий факт — рішення міськради щодо квартири в Ужгороді.
Якщо звести підтверджені етапи в один ряд, маємо кадрового офіцера після харківського інституту, штабну роботу й командування 128-ю у 2019–2022 роках, нагороди за окремими указами, а згодом — посаду в ОК «Південь» і звання бригадного генерала у 2026-му. Ці дані також дають змогу не плутати його з політиком 1968 року народження і не робити висновків про родину без офіційних відомостей.
Що це означає для вас
Якщо шукаєте інформацію про колишнього командира 128-ї, звірте три ознаки: по батькові Миколайович, рік народження 1983 і службу в 128-й бригаді. Якщо йдеться про квартиру в Ужгороді, перевіряйте рішення міськради від 31 серпня 2023 року та договір дарування, вручений у квітні 2024-го. Саме міська рада розглядає подальші рішення щодо житла за окремим порядком.
Допомогу 128-й ОГШБр варто переказувати лише за реквізитами з офіційних каналів частини або підтверджених нею волонтерських штабів. Не користуйтеся телефонами й рахунками з анонімних листівок: реквізити має оприлюднити сама частина.
Відповіді на запитання про Олега Гончарука
Що він розповідав про службу в 128-й?
У зверненні 2022 року Гончарук згадав п’ять років у бригаді, однострій зі срібним едельвейсом і те, що особовий склад став для нього родиною. Окремого офіційного інтерв’ю про вступ до інституту чи першу посаду після випуску 2006 року в доступних державних джерелах немає.
Які нагороди він має?
Орден «За мужність» III ступеня (2018), орден Богдана Хмельницького III, II та I ступенів (2021–2022), а також звання Герой України з орденом «Золота Зірка» (указ № 701/2022 від 14 жовтня 2022 року). Укази вказують на мужність і захист суверенітету; окремих бойових епізодів у них не розписано.
Як він пов’язаний із Закарпаттям і Ужгородом?
Службовий зв’язок — 128-ма бригада зі штабом у Мукачеві. Щодо Ужгорода: міськрада ухвалила рішення про передачу квартири у 2023 році, а договір дарування вручили 15 квітня 2024-го. Офіційної інформації про постійне місце проживання родини немає.
Яка його нинішня посада?
Станом на 24 серпня 2026 року Гончарук — бригадний генерал, начальник штабу — заступник командувача військ ОК «Південь» Сухопутних військ. Командиром 128-ї він не є з 11 вересня 2022 року.
Він кадровий офіцер чи мобілізований цивільний?
Кадровий офіцер: закінчив військовий інститут у 2006 році, а до повномасштабного вторгнення працював у штабі й командував бригадою. Його служба не почалася з нуля у 2022 році.
Що перевірити далі
Звіряєте біографію в новині — перевірте по батькові та рік народження: Миколайович, 1983. Так ви не сплутаєте військового з політиком 1968 року народження.
Потрібне точне формулювання нагороди чи звання — шукайте указ № 701/2022 про присвоєння звання Герой України та указ № 816/2026 про звання бригадного генерала на офіційному сайті Президента. Це першоджерела, а не перекази.
Цікавить житло для захисників в Ужгороді — перегляньте рішення сесій міськради та зверніться до департаменту, який супроводжує питання дарування й соціального житла. Рішення 2023–2024 років саме по собі не встановлює автоматичного порядку для кожного звернення.
Збираєте допомогу для 128-ї — беріть реквізити з підтверджених самою бригадою каналів. Не переказуйте кошти за скриншотами з чатів.