Президент Володимир Зеленський днями заявив про створення в Карпатах вітроенергетичного кластеру потужністю 1,5 гігавата. Про це говорили на саміті «Карпатської вісімки» на Івано-Франківщині: Карпати, за його словами, можуть стати не лише транзитним регіоном, а й постачальником електроенергії для Європейського Союзу.
Проти розміщення вітряків саме у високогір’ї виступають природоохоронці. Вони наголошують, що відновлювану енергетику можна розвивати на інших територіях із меншим впливом на довкілля. В енергетичній галузі натомість говорять про потребу вітрової генерації для посилення енергосистеми та можливого експорту до ЄС.
Як розвивались події
- Понад рік природоохоронці знали про плани кластеру на 1,5 гігавата; тепер отримали офіційне підтвердження.
- У серпні 2024-го першу вітрову електростанцію на Закарпатті встановили на території Нижньоворітської громади.
- У травні 2025 року близько двадцяти людей вийшли на пікет до Державної екологічної інспекції в Закарпатській області з вимогою зафіксувати екозлочин на полонині Руна.
- 15 липня 2025 року в акті Держекоінспекції Закарпаття написали, що оцінювання впливу на довкілля будівництва вітрової електростанції на полонині Руна не потрібне.
- 11 серпня 2025 року в суді заслухали дебати сторін щодо будівництва на полонині Руна; 21 серпня суд ухвалив рішення.
- 13 лютого 2026 року Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства погодило проєкт на полонині Руна; під час перевірок у Тур’є-Реметівській громаді порушень не виявили.
Фахівець зі збереження екосистем ГО «Екодія» Богдан Кученко сказав: «Саме стосовно локації будівництва цього кластеру в Карпатах, то мені, як природоохоронцю і мандрівнику, це було доволі прикро чути. Попри те, що нам в Україні потрібно розвивати сонячну та вітрову енергетику, для цього є достатньо територій поза Карпатами». Карпати займають близько 4% площі України, високогірні території — менше відсотка.
«Ці унікальні високогірні території мають високу природну цінність і загалом є унікальним об’єктом, який потрібно берегти. Водночас чомусь саме там планується це будівництво, попри те, що на рівнинній території України є дуже багато сприятливих місць для розвитку вітроенергетики».
На рівнині вже є інфраструктура, тож не обов’язково прокладати нові дороги й вирубувати ліси. Компанія, яка планує вітряки, має завод у Перечині з виробництва деталей вітротурбін. «Відповідно, їм логістично простіше будувати десь на Закарпатті. Але це знову ж таки не обов’язково мають бути Карпати, там є і рівнинна частина Закарпатської області».
Для одного промислового вітряка потрібні фундамент, майданчик під важкий кран і під’їзні дороги — «це може бути до гектара території». На Полонині Руні Кученко бачив дороги до 12 метрів завширшки. Там планують 30 вітряків: частину фундаментів уже залили, пошкоджена територія становить десятки гектарів. За планами — щонайменше 300 вітряків на семи гірських хребтах. Для дороги завдовжки 12 км вирубали понад 15 гектарів лісу, зокрема через ділянку пралісів; ще близько 70 гектарів — під лінію електропередачі. «Тобто загалом до 100 гектарів лісу було знищено тільки для одного проєкту на Полонині Руні. І цей ліс уже ніколи не відновиться».
Голова підкомітету Верховної Ради з питань енергозбереження Сергій Нагорняк сказав, що нові потужності для балансу енергосистеми найбільше потрібні в центрі та на сході після втрати Запорізької АЕС, а Карпатський регіон може бути напрямком для експорту. Бізнес уже будує вітропарки в Карпатах і отримав технічні умови від «Укренерго». Громади отримують близько 1% від валового прибутку від генерації. Першу вітрову станцію на Закарпатті поставили в серпні 2024-го; полонина Руна — популярне туристичне місце біля заповідних зон.